Типова конструкція штовхача монет — це нахилена платформа, на яку монети або жетони падають і накопичуються зверху. Коли гравець штовхає штовхач, він проноситься по дну платформи, використовуючи інерцію, щоб виштовхнути накопичені монети назовні. Конкретні умови для цього такі:
1. Поєднання кута й сили тяжіння: кут нахилу платформи точно розраховано, щоб монети природним чином ковзали до зони штовхача під дією сили тяжіння. Коли монети накопичуються до критичної висоти, потрібен лише легкий поштовх, щоб запустити ланцюгову реакцію; коли монети в першому ряду ковзають вниз, монети в задньому ряду заповнюють щілину під дією сили тяжіння, створюючи ефект безперервного падіння.
2. Щільність укладання та точка балансу: коли кількість шарів монет достатня, вага верхніх шарів стискає нижні шари, зменшуючи тертя між нижніми шарами та платформою. У цей момент навіть невеликий поштовх може використати «ефект кредитного плеча», щоб виштовхнути всю стопку монет одночасно.
3. Механічне програмне втручання: більшість сучасних монет штовхачів мають вбудовані-модулі програмного керування, які контролюють накопичення монет через датчики. Коли машина вирішує, що їй потрібно привабити гравців, вона ненадовго збільшує силу штовхання або дещо регулює кут нахилу платформи, штучно створюючи візуальний ефект «майже-успіху», щоб спонукати гравців продовжувати вставляти монети.

